...Меня не покидает щемящее чувство ностальгии по детству, когда все было просто, за меня отвечали старшие, любящие меня люди. Они вызывали огромное восхищения. И было ощущение недосягаемости их вершин...
Я рада, что успела написать стих, который посвятила своим родителям. И папа еще "услышал" мои чувства в этих стихах, и вскоре унес их с собой в вечность...
А мама, слава Богу, жива и прекрасно выглядит в свои годы. Чему я очень рада))).
Итак, это посвящение Моим родителям я написала на украинском языке .
...За зорепадом – листопад зиму пророчить
І засипає тихий сад сміхом дівочим…
Осені коси розчесав вітер невміло,
палко і ніжно цілував Осені тіло…
Пахощі Літа і Зими разом змішались,
Яблуком стиглим у траву серце упало….
Осені очі – сірий день – Весни благають.
Темних ночей, чорних очей не помічають.
Приготувалась до весни Зима-ворожка.
І заглядають в дзеркала річки сторожко.
Діла нема до сивини, Мороз жартує.
Він на вікні сивій Зимі квіти дарує…
…Маєш надію ще почуть спів солов`їний.
Бо для зими, для сивини ти – ще дитина…
Не поспішай вдягати знову шати багряні, п`яні, -
Серед зими, серед снігів ще літо настане…
Комментариев нет:
Отправить комментарий